Конспекты
Для подтверждения авторства введите
e-mail, указанный при добавлении материала.
На этот адрес электронной почты будет отправлена ссылка для редактирования

статья Проблемне навчання як засіб розвитку самостійності учнів у процесі навчання фізики

Содержит презентацию

Теорія проблемного навчання (проблемно-діяльнісний підхід до навчання). Основною метою проблемного навчання є забезпечення активного ставлення учнів до оволодіння знаннями, уміннями і а навичками, інтенсивного розвитку їхньої самостійної пізнавальної діяльності та індивідуальних творчих здібностей навчальних задач або завдань, за допомогою розв'язування пізнавальних, які не до кінця визначені. Наприклад, недостатні умови для одержання відповіді. Це цілком відповідає меті загальної середньої освіти.

Однак сьогодні проблемне навчання залишається більшою мірою теоретичною моделлю розвивального навчання, ніж ефективно реалізується на практиці як один з головних психологічних принципів розвивального навчання. Пов'язано це з тим, що основні ідеї і моделі проблемного навчання не доведені до педагогічно виправданої технології навчання.

Основний зміст технології проблемного навчання мають становити методи й прийоми, організаційні форми та засоби доцільного використання навчальних проблемних ситуацій, постановки і розв'язання навчальних проблем, способи пред'явлення вчителем, прийняття та розв'язання учнями проблемних задач.

Дослідження психологів (С.Л. Рубінштейн, Г.С. Костюк та ін.) переконливо доводять, що мислення, як правило, починається з проблеми чи запитання, з подиву чи нерозуміння, з протиріччя. Тобто, проблемна ситуація спонукає особистість до активного мислення. В теорії проблемного навчання основними поняттями є поняття «проблемне запитання», «проблемна задача», «проблемне зав дання», «проблемна ситуація».

Проблемне запитання, на відміну від звичайного, не передбачає простого пригадування або відновлення знань.

Проблемна задача — форма організації навчального матеріалу із заданими умовами і невідомими даними, пошук яких потребує від учнів активної розумової діяльності: аналізу факторів, з'ясування причин походження об'єктів, їх причинно-наслідкових зв'язків тощо.

Проблемне завдання передбачає вказівку учням про їх самостійну пошуково-пізнавальну діяльність, спрямовану на одержання необхідного результату.

Проблемна ситуація — стан розумового утруднення учнів, який створено спеціально вчителем за допомогою певних прийомів, методів і засобів.

Такі утруднення викликаються недостатністю раніше засвоєних учнями знань і способів діяльності для розв'язування пізнавальної задачі, завдання чи навчальної проблеми.

Проблемно-діалогова форма організації навчання має переваги над іншими. Це пов'язано із наявністю спілкування — однією з ефективних форм активності. Діалог є провідною формою спілкування лише тоді, коли обидва партнери виявляють і зовнішню і внутрішню активність. Проблемно-діалогова ситуація сприяє організації пошукової пізнавальної активності, ініціює на цій основі повноцінну розумову діяльність учнів, що приводить до формування знань високого рівня, узагальнення та інтенсивного розвитку творчих здібностей особистості.

Визначаючи названі вище переваги проблемного навчання, не варто абсолютизувати його, слід чітко уявляти, за яких умов воно виправдовує себе, а коли — ні. Практика свідчить, що вчителі нерідко створюють проблемні ситуації невиправдано. Зокрема, намагання частини вчителів створювати проблемні ситуації на уроці з метою підведення учнів до самостійного формулювання ними означень нових понять, алгоритмів саме по собі корисне для розвитку продуктивного мислення, але потребує багато навчального часу на уроці, внаслідок чого на розв'язування задач не вистачає часу.

Дослідження методистів (В.Н.Максимовою) засвідчили, що, переводячи весь навчальний процес лише на проблемне навчання, вчитель спостерігає зниження інтересу учнів до знань. Якщо ж чергувати проблемність з елементами доцільних задач то досягається значно більший ефект. І справа тут не лише в стимулі, новизні підходів, а в тому, що кожний із згаданих підходів вносить свій необхідний елемент в формування пізнавальної активності, інтересів учнів.

Доцільно враховувати також і те, що можливість використання проблемно-діалогових форм тим більша, чим вищого рівня узагальненими знаннями учням треба оволодіти, і зростає із збільшенням освітнього, світоглядного і виховного значення цих знань. Кількість відомих знань, які мають актуалізуватися, повинна перевищувати обсяг нових знань.

ЕКСПЕРИМЕНТ

Ефективність поглибленого вивчення фізики виражена у порівнянні рівня знань двох 11-их класів.

Для спостереження було обрано 11-А (фізико-математичний) та 11-Б класи, де учні 11-А класу(експериментальна група) навчались за профільним рівнем, а 11-Б(контрольна група) – за рівнем стандарту.

Експеримент проводиться на прикладі вивчення розділу «Електричне поле та струм». Зазначимо, що за програмою, для засвоєння даної теми за рівнем стандарту виділяється лише 10 годин (11-Б клас), а для профільного рівня (11-А клас) даний розділ поділяється на два підрозділи: «Електричне поле»(26 год) та «Електричний струм» (38 год), всього – 64 години. Можна побачити, що можливість краще опанувати та засвоїти даний розділ більше ніж в 6 разів, має експериментальний клас, ніж контрольний

Проаналізувавши навчально-методичну літературу для рівня стандарту та профільного рівня, було розроблено для учнів профільного рівня спеціальні плани-конспекти уроків та відео-уроки Протягом 2-ох місяців в експериментальному класі навчання відбувалося за новою методикою, яка передбачала, насамперед, використання на уроці більш цікавого та складного навчального матеріалу: розв'язування олімпіадних задач, спроби самостійно складати задачі, пошук відповідей на питання, які можуть виникнути під час виконання лабораторних робіт, а також можливість самостійно відтворювати досліди видатних вчених як безпосередньо, так і за допомогою віртуальної фізичної лабораторії. Для кращого запам'ятовування, додому учням надавався пакет з відео-уроками . Діти, у будь-який вільний час самостійно отримували знання за допомогою електронних уроків та презентацій. При виникненні запитань чи проблем при опрацюванні матеріалу, учні могли спілкуватися з вчителем по пошті або в on-line режимі через Skype. Було помічено, що не всі учні мають достатні навички для вільного користування Інтернетом. Головна проблема була викликана невмінням користуватися програмою Power Point. Тому були проведені очні зустрічі учнів з вчителем для пояснення принципу роботи певних програм. Дані заходи сприяють, розвитку творчих здібностей та виникненню зацікавленості до самостійного вивчення фізики та прагнення до створення чогось «свого» нового, невідомого ще людству.

В контрольному класі навчання було традиційним.

Отже, можна зробити висновок, що після проведення експерименту, учні фізико-математичного класу, отримують більший об'єм інформацію і тому мають вищий рівень знань, порівняно з учнями гуманітарного класу. Чим це зумовлено?

По-перше, у класі профільного спрямування, виділяється більша кількість годин на вивчення цієї теми, ніж у гуманітарному (це ми продемонстрували в попередньому пункті розділу).

По-друге, використання відео-уроків в експериментальному класі, дає змогу ще раз переглянути та згадати попередній матеріал, або зрозуміти те, чого, можливо, не зрозуміли безпосередньо на уроці.

Проблемне навчання має і певні недоліки. Його не завжди можна використовувати через складність матеріалу, що вивчається, непідготовленість суб'єктів навчального процесу. Останній аспект набуває особливої вагомості на

сучасному етапі розбудови української держави. Це пов'язане, по-перше, зі спадом мотивації педагогічної діяльності вчителів, по-друге, зі зниженням рівня мотивації навчально-пізнавальної діяльності молоді, по-третє, з кризою в

соціально-економічній сфері України взагалі та в освітній сфері зокрема. Напевно, виправдовує себе комплексне використання традиційного та проблемного навчання, які взаємно доповнюють одне одного і компенсують недоліки.

Отже, проблемне навчання слід розуміти як одну з головних систем в організації пізнання, яка в тісній єдності обхідний розвиваючий ефект. Розвиваюче навчання становить собою подвійний процес – нагромадження знань і оволодіння ефективними способами оперування ними.

Частину навчального матеріалу, яку немає потреби подавати проблемно, учні засвоюють репродуктивне (з пояснення вчителя). Решту – розв'язанням навчальних проблем при максимальній самостійності і під загальним керівництвом учителя. При такому навчанні об'єктом усвідомлення стає

не тільки сама інформація, а й логіка її засвоєння, що, безперечно, створює стійкі стимули навчання. Тому розвиваюче навчання має ряд переваг над традиційним, а саме:

  • вчить мислити логічно, науково й діалектично;
  • робить навчальний матеріал більш доказовим, сприяючи тим самим перетво-ренню знань у переконання;
  • більш емоційне, викликає глибокі інтелектуальні почуття, в тому числі почу-ття задоволення, впевненості у своїх можливостях; тому воно захоплює учнів, формує інтерес до наукових знань;
  • краще сприяє розвитку вмінь самостійно переносити відомі знання в нову ситуацію;
  • виробляє вміння комбінувати раніше відомі способи розв'язання проблем з новими, оригінальними_______;
  • сприяє розвитку вміння бачити нові проблеми у звичних, стандартних ситуаціях;
  • сприяє активному формуванню ряду важливих якостей особистості: ініціатив-ності, критичності і самокритичності мислення;
  • систематична пошукова діяльність викликає зростання інтересу до навчання й самоосвіти, формує їх мотиви і сприяє вихованню пізнавального ставлення до дійсності

Основний недолік традиційного навчання – це слабка реалізація розвива-льної функції навчального процесу, томущо навчальна діяльність учнів має переважно репродуктивний характер. Під час проблемного навчання педагог не дає готових знань, а організовує їх пошук учнями шляхом спостереження, аналізу фактів, активної розумової діяльності.

Процес навчання, навчально-пізнавальна діяльність уподібнюється науковому пошукові й характеризується в поняттях: проблема, проблемна ситуація, гіпотеза, засоби вирішення, експеримент, результати пошуку тощо.

Таким чином, сучасна педагогіка і психологія довели, що проблемність є одним з найефективніших засобів активізації навчання та розумового розвитку учнів. Зараз вже не ставиться питання про доцільність впровадження проб-лемності в навчання, а розглядається проблема якнайшвидшого, якнайефектив-нішого застосування його в практиці школи.

Раздел: Статьи на образовательную тематику
© При использовании материала ссылки на автора и сайт обязательны!
Получить выходные данные

Автор:
вчитель фізики Уманської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №11 ім.М.П.Бажана Уманської міської ради Черкаської області
Размер файлов: 1.64 MB
Дата публикации: 12.11.2014
Количество скачиваний: 5
Внести правки в свой материал

Выходные данные (библиографическая ссылка):

Анциферова О. Г. Проблемне навчання як засіб розвитку самостійності учнів у процесі навчання фізики [Электронный ресурс] // Международный каталог для учителей, преподавателей и студентов «Конспекты уроков». — Режим доступа: http://xn----dtbhtbbrhebfpirq0k.xn--p1ai/other/articles/file/1371-problemne-navchannya-yak-zasib-rozvitku-samostijnosti-uchniv-u-protsesi-navchannya-fiziki.html (дата обращения: 09.12.2016)
Скачать сертификат о публикации— как получить такой сертификат
Заказать рецензию на публикацию
 
Другие материалы из этой категории
Свидетельство о публикации. Бесплатно
Рецензия на публикацию учителя
Наши образовательные проекты

Учебные презентации — открытый каталог учебных презентаций PowerPoint. Готовые презентации и шаблоны. Все материалы доступны для бесплатной загрузки с сайта.

Всё о Prezi — сайт-руководство по созданию нелинейных презентаций с помощью сервиса Prezi.com. Также на сайте можно скачать фоны и картинки для презентаций.

Презентации — международный каталог презентаций для учителей, учеников и преподавателей. Мгновенное получение сертификата о публикации.